ФРОНТОВА ПІСНЯ (1914р.)

Записав із слів Трохимчука О.М. (1891р.н.)bО.І.Примак

Хорошо вам, там, на воле

Слухать ласкови слова

Посидели б вы в окопах

И узнали б то, что я

Мы сидим в открытых ямах

На нас дождик моросит.

Як засипле с пулимета,

Ну, поверте, нельзя жить.

Як услышится команда:

«Из окопов вылезай!»

Только пули и шрапнели

Над вушами завизжат.

Як услишится команда!

С криком русские «Ура!»

Страшно видеть таку массу

Лежат битые тела.

Скарга селян села Біловиж Сарненського повіту маршалу Пілсудському з приводу знущання над ними адміністратора поміщицького маєтку.

4 червня 1932 р. Восени минулого року ми повідомляли про пануючі тут відносини і про те, як адміністратор маєтку Кароль Мазур знущається над селянами і гнобить їх.

По нашій скарзі було лише проведено поліційне розслідування, в результаті якого ми не тільки не одержали жодних пільг, а наш стан ще більше погіршав. Також було проведено слідство з доручення пана прокурора окружного суду в Ровно, до якого послали ми копію цієї скарги. Слідство було проведено вже давно, всі наведені нами факти були слідством підтверджені, а де результати цього слідства лежать, нам невідомо.

А тому ми добивались допомоги у вельможного пана маршала, просили охорони в нього, бо за нього ціле село голосувало, за одинку. Коли адміністратор маєтку довідався, що по нашій скарзі до першого маршала ведеться слідство, почав він гнобити нас з подвійною енергією, переслідуючи на кожному кроці. Оце ж, позбавивши нас пасовища і виганяючи худобу з планових доріг, через які переганяємо її на свої пасовища, адміністратор Мазур Кароль кепкує з нас і кожного разу кричить: 'Ідіть до маршала на його поля пасти худобу, у мене пасовищ нема. Якщо вам маршалок не дасть - ідіть пасти худобу до більшовиків.' Ці вирази може підтвердити ціле село, Мазур Кароль залучив до таких справ свого сторонника Кравчинського Ярослава, недавно прибулого з СРСР, який невідомо чому тут працює і також кричить: 'Ідіть пасти худобу до свого маршалка, у нас для вас нема місця.' Мазур Кароль кепкує із всіх і відкрито заявляє, що міністри і воєвода - його друзі, що коли він приїжджає до Сарн, його староста завжди запрошує на чай, заспокоюючи його, і ніби говорить: 'Що там селяни, відома річ - селяни, нехай пан не турбується.' Таким чином пускає баєчки і байки Мазур Кароль, а довірливі вірять і говорять,що як що адміністративна влада до цього часу нічого не зробила, щоб нас визволити, значить те, що говорить Мазур - правда. До даних випадків про багаторазові побої, про що вже доповідали, додаємо ще ряд фактів:

1)     помічник адміністратора Кравчинський Ярослав намагався зґвалтувати на березі річки дівчину Ольгу, дочку Міни Васильчук, але задуму не виконав з причин від нього незалежних,

2)  17 квітня Кравчинський Ярослав спіймав на плановій дорозі Григорія Кобзаря, який гнав худобу дорогою на своє пасовище. Кравчинський сказав в присутності свідка Трофимчука Назара: 'Гони худобу прямою дорогою до маршалка, а не сюди.' При чому, він два рази вистрілив з револьвера, націлюючись в Кобзаря. Побив його сина так, що той тепер вмирає.

3)     Адміністратор Мазур цими днями забив дві кози, які належали жителю Біловижів Трофимчуку Герасиму, сину Івана. Одну козу сховав в кущах, котру потім витягли собаки.

4)     В зимку 1931-1932 року Мазур постріляв всіх собак, тепер стріляє котів (наприклад, в Афанасія Ковальчука).

5)     Адміністратор Мазур і Кравчинський нехтують законом і далі катують населення, жодні скарги наші не мають значення у влади.

Цими діями Кравчинський жорстоко побив в присутності Івана Кобзаря і на квартирі в нього Михайла Павлушенка.

6)     Дивним є те, що адміністратор має наглість, пригноблюючи нас, звертатись до війська і просити в окремих підофіцерів допомоги.

7)     Адміністратор Мазур побив Кіндрата Павлушенка в багні на лузі, при чому Павлушенко втратив свідомість.

Наводячи ці факти, дуже просимо вельможного пана першого маршалка звільнити нас від Мазура Кароля, бо він чинить населенню велику кривду, і взагалі його діяльність в цьому напрямку сміло можна назвати. розкладаючою.

                                               Містечко Біловиж, 4 червня 1932р.

,                                                                        За неграмотних

Ров. Облдержархів, ф. 33, оп. 1, сир. 220 90, арк. 1.
Засвідчена копія польською мовою.
№82, За волю народну (1921- 1939р.)                            Документи і матеріали. Львів. 1964р.

Скарга знайдена О.І.Примаком 1975р.

По скарзі.

Трохимчук Олексій Мартинович, 1891 року народження. Три року був солтисом (старостою) в селі. Гміна спочатку була в Кисоричах, а потім в с. Рокитно.

Управляючий маєтком п. Булак лише приїжджав на дачу у Скали (за Будками Сновидивицькими), а сам проживав десь у Польщі.

Скаргу писав Засулін, який жив у Рокитно, за гроші. Влада на скаргу зреагувала. Приїхали поліцейські – жандарми і вигнали Кароля Мазура і Ярослава Кравчинського.

В панській ліс без білетів, які продавав управляючий (адміністратор), не пускали. Ні грибів збирати, ні ягід. Якщо ставили сік, то в бочки лісники стріляли. А людей могли зацькувати собаками, а то і вбити.

Податки були високі при Польщі.

Записано: 26.07. 1975 р. О.І.Примаком